Сьогодні минають роковини світлої пам’яті мужнього воїна та вірного сина України Володимира Володимировича Войтюка, 1973 року народження.
Батько трьох дітей Володимир Войтюк став на захист Батьківщини у перший день повномасштабного вторгнення, бо хотів бачити їхнє майбутнє у мирній та незалежній Україні.
Виважений, цілеспрямований, відважний, він ніколи не ховався за чужими спинами, першим йшов у бій, був надійним та вірним побратимом. І до останнього подиху мужньо боровся з ворогом.
У кінці січня 2024-го зв’язок з Володимиром Войтюком обірвався, воїн вважався безвісти зниклим. Але у родини жила надія на краще.
А 29 березня 2024 року у громаду надійшла сумна звістка - офіційно підтвердили, що військовослужбовець 33 ОМБ 417 стрілецького батальйону Володимир Володимирович Войтюк загинув 30 січня 2024 року в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області.
1 квітня у Рожищі віддали останню шану загиблому молодшому сержанту Володимиру Войтюку та з усіма військовими почестями поховали Героя на Алеї Слави міського кладовища.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Володимира Войтюка посмертно удостоїли ордена «Полеглого воїна».
Нехай добрий, світлий спомин про Володимира Войтюка стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, бойових побратимів та усіх, з ким зводило його життя.
Вічна шана і подяка Герою Володимиру Войтюку, котрий став для нас прикладом незламності духу, самопожертви та безмежної любові до України!